Посеред смарагдових Карпат, поблизу села Пилипець біля підніжжя гори Гимба, розкинувся чарівний водоспад Шипіт, який відносять до одного з семи чудес української природи. З земних глибин на схилі гори Великий Верх (висота 1598 м) виривається вниз невеликий струмок Плошанка. Його води наповнені свіжістю і прохолодою. Спадаючи декількома неповторними каскадами з чотирнадцятиметрової висоти кришталева прозора вода цього потічка розбивається об каміння утворюючи мільярди яскравих крапель, які виграють на сонці дивовижними барвами у променях і породжують мелодійний шепіт водоспаду Шипіт. Подивитися на цей природний шедевр приходять десятки тисяч мандрівників. Водоспад прекрасний в будь-яку пору року. Влітку, у найбільш спекотні періоди, водоспад представляє собою маленький струмок, що зміїться каскадом по декількох кам’янитстих виступах. Взимку він частково замерзає, створюючи оригінальні льодові фігури. Та найбільше притягує він туристів навесні, коли тануть сніги та осіню в період рясних дощів. Саме в цей час величний велетень гримить на всі околиці, розповідаючи давню легенду про кохання. В давні часи у селі Пилипець мешкали дві родини. В багатій сім’ї зростала красуня донька, яка була гордістю своїх заможних батьків. Знатного походження і чудової вроди дівчина приваблювала багатьох паничів. Та серцю не накажеш: покохала вона молодого сусідського парубка Іванка з бідної родини. Для того, щоб ніхто не дізнався про їх кохання, вони почали таємно зустрічатися, біля гори Великий Верх. У безлюдному місці лише Карпати були свідками їхніх побачень. Та все таємне рано чи пізно стає явним. Про їх кохання почали говорити по всьому селі, плітки дійшли і до мами дівчини. Одного разу вистеживши куди надвечір йде її донька, вона стала свідком їх побачення. Зі злістю в серці вона почала всіляко лаяти молоду пару. Аж раптом небо страшенно загриміло, грянув грім, сяйнула блискавка та почалася злива. Стрімкі величезні потоки води вмить накрили Іванка та Марічку й понесли у провалля. Спочатку вони трималися за руки, та раптом водоспад силоміць роз’єднав їх та відкинув у протилежні сторони. Мати дівчини, що стала свідком страшної трагедії, відтоді щоденно приходила до водопаду і плакала. Аж поки у ніч на Івана Купала їй не почувся голос доньки, яка шептала слова кохання до Іванка. Приголомшена мати в розпачі крикнула: «Чуєте люди шепіт? Це вони між собою шепочуться». Відтоді водоспад прозвали «Шипіт».
Comentarios