У першу неділю вересня в Україні традиційно відзначають День підприємця. Це свято людей, котрі не чекають, аби хтось забезпечив їм високі зарплати й достойне життя, а пробують усього досягти самотужки. Та ще й наповнюють бюджет, створюють робочі місця. Які проблеми виникають на цьому шляху, чому можна порадіти й наскільки прозоро працює наш бізнес – розпитуємо в голови Закарпатської регіональної ради підприємців і депутата облради Андрія Андріїва (на фото).
За 2 роки ФОПів поменшало на 10 тисяч
Розмовляємо з нагоди Дня підприємця, а чи є що святкувати: кількість ФОПів зменшується…
– На жаль, так. Причин кілька. Хтось спробував – не вийшло. Але в нас відсоток таких невеликий. В Австрії, до прикладу, 60% підприємців, які відкрили власну справу, закриваються, бо оподаткування становить 60%, плюс ще треба забезпечити обов’язкову 13 й 14-ту зарплату. Зате наша проблема №1 – величезний відтік людей за кордон. Дорогою на роботу щодня бачу на вул. Перемоги в Ужгороді сотні бажаючих отримати польську візу. Але якщо в області є 92 тисячі найманих працівників і понад 50 тисяч фізосіб-підприємців (2 роки тому було 60 000), та ще 23 тисячі юридичних осіб – це не так і погано. Виходячи з кількості населення, ми на лідируючих позиціях в Україні. Це ті люди, які беруть на себе відповідальність, самі на себе заробляють, та ще й інших забезпечують вакансіями. Для них головне, щоб їм не заважали. Й останніми роками в регіоні дійсно ніхто не перешкоджає веденню бізнесу. Єдине прохання – зареєструватися й офіційно оформляти людей. Зараз за «нелегалів» штрафи дуже зросли.
Робочий у день хоче мати 500 – 600 гривень, інакше його не втримаєш
А є якась специфіка бізнесу по-закарпатськи?
– Ну, це та ж згадувана кадрова проблема. Враховуючи близькість кордонів, люди масово їдуть на заробітки – в області важко знайти бажаючих працювати. Ресторани, кафе, готелі, не кажучи про виробництво, – всюди не вистачає персоналу. Щось подібне свого часу пережила Польща й інші країни, відкривши ворота в Західну Європу. Але ж підприємництво там не вмерло. Наше завдання – дати закарпатцям таку зарплату, щоб вони не тікали за рубіж. Нині працівник у день хоче мати 500 – 600 гривень, інакше його не втримаєш. Хоча це, звичайно, варіюється по галузях.
Може, закриття ФОПів частково з тим і пов’язано, що не всі здатні «потягнути» таку зарплату?
– Можливо. Але річ ще й у тому, що з мораторієм на перевірки з боку правоохоронних органів підприємці стали менше офіційно реєструвати свою діяльність. На ринках люди масово працюють поза законом. Тобто є й такі, що офіційно закрилися, а насправді просто пішли «в тінь».
І як із цим боротися?
– Це серйозна проблема, але якщо хочемо, щоб бюджет наповнювався й щось у наших населених пунктах робилося, маємо працювати цивілізовано. Звичайно, керівники області, міста на нарадах завжди наголошують на цьому. Але бізнес – і не лише в нас, у всьому світі – завжди хоче мінімізувати витрати. Проте мінімізувати витрати й ухилятися від сплати податків – різні речі. А на перевірки – мораторій… 21 млн грн штрафу за нелегальних працівників
На державну інспекцію з питань праці він не поширюється.
– Звичайно. Недавно Закарпаття прогриміло на всю Україну – оштрафували підприємця на 21 мільйон гривень за те, що мав десь 160 найманих водіїв, але в бюджет нічого не платив. Тобто є моменти, де бізнес переходить усі рамки.
На цьому фоні якийсь позитив знайдеться?
– Без сумніву. Скажімо, внесок підприємництва до зведеного бюджету краю за півроку 2018-го – два мільярди гривень. Я радий, що по Ужгороду бачимо нових ФОП, які реалізуються у сфері транспорту, торгівлі, будівництва, надання послуг. Приємно, що на ринку таксі люди вже закуповують електромобілі, хоча в нас нескоро такі інвестиції окупляться. ІТ-технології на висоті, служба доставки – через інтернет будь-що можете замовити, й вам привезуть під поріг. В аграрний бізнес люди пішли: вирощують горіхи, ягоди, сироварні поробили, по експорту меду Україна на 3-му місці у світі.
Найперспективніша – альтернативна енергетика
Яка галузь у нас зараз найприбутковіша?
– Хороші перспективи має альтернативна енергетика. Днями я був на Бурштинській ТЕС біля Івано-Франківська, яка працює на вугіллі й забезпечує струмом Закарпаття. Там у радіусі 100 км 200 000 тонн викидів у рік. Це впливає на довкілля не найкращим чином. Весь світ переходить на енергію сонця, вітру, води й спалювання біомаси. Інакше від атомних і теплових електростанцій не відмовитися. Я з 2011-го почав займатися відновною енергетикою й досі в тому напрямі йду. Ну, й ІТ- технології дуже перспективні.
А чим регіональна рада допомагає підприємцям?
– От ми за крайовою програмою другий рік відшкодовуємо відсотки по кредитах для наших підприємців. У 2017-му, на жаль, усього двоє звернулися. Приміром, узяв кредит під якісь роботи на мільйон гривень. На них «наростає» 18% річних – це 180 тисяч, які бізнесмену готові компенсувати з бюджету. Але охочих мало. Я через регіональну раду вже кажу: «Хлопці, невже ви кожен у своєму районі не знайдете підприємця, який скористається цією допомогою?» Торік заплановані на це гроші не використали ні в області, ні в Ужгороді. Тепер теж важко йде, хоча вже можна брати позику в будь-якому банку. А чому бояться? Бо де державні кошти, там КРУ, податкова, перевірки. Люди воліють не влазити.
Крім того, зараз в ОДА відкрився Центр підтримки підприємництва. Ми можемо надати широкий спектр юридичної допомоги, лише звертайтеся.
Реконструкція центру Ужгорода завершиться наступного року
От про неї. Чи встигне Ужгород освоїти позапланові 20 млн грн для реконструкції набережної, які отримало після візиту прем’єра В. Гройсмана? Бо ж активісти «допомагають».
– Знаєте, дуже прикро, що маємо такі ситуації. Буквально вчора (Ми спілкувалися у вівторок. – Авт.) була робоча зустріч, міський голова повів їх на набережну. «От подивіться на асфальт. Вам подобається, у якому він стані зараз, чи краще новий? А бетонна бруківка радянських часів викладена в 1984-му», – показав активістам. «Та то історична цінність», – заперечують. Ну яка це цінність?
Липовою алеєю гуляє багато туристів, і хочеться, щоб вона була ще гарнішою. У рамках капітального ремонту на набережній встановлять гранітні тротуари, нові світильники, лавки, смітники. Старі перенесуть в інше місце. Це ж не міські гроші, мер переконав Володимира Гройсмана допомогти, і невикористана сума в кінці року просто повернеться в держбюджет. А тут така «активність». Як не прикро, таке є, було і, на жаль, скоріш за все, буде й далі.
А коли завершиться реконструкція центру Ужгорода?
– Роботи на площі Петефі розпочали восени 2017-го, зараз уже вимощено бруківкою значну частину пішохідної зони. Щодо проїжджої частини, то роботи почнуть від Будинку побуту до перехрестя з вулицею Льва Толстого. Спочатку забетонують, а далі можна викладати поверх нього бруківку. Якщо будуть сприятливі погодні умови, цю частину завершать у 2018-му. Хочеться, щоб і будівлі, і дорога на пл. Петефі, котра з радянських часів не ремонтувалася, виглядали презентабельно, вписувалися в історичне обличчя міста. Там по ходу робіт міняли підземні комунікації – навіть ті, котрі не були закладені в проектах, бо ніхто не знав достеменно, що там прокладено, усієї документації не було. Відповідно, проекти довелося коригувати. І це все затягувало час. Наступного року залишиться зробити сквер і протилежну сторону.
На завершення що побажаєте підприємцям до свята?
– Знаєте, коли я звільнився з посади заступника директора одного з великих підприємств Ужгорода й вирішив зареєструватися приватним підприємцем, не загадував, ким буду завтра. Проте, як показав час, боятися не треба. Свідоцтво про підприємницьку діяльність показує, що людина самодостатня. Тож упевнено йдіть цим шляхом і досягайте своїх висот!
Мирослава ГАЛАС
Comments