15 січня, православна церква відзначає день пам'яті святого преподобного Серафима Саровського, ієромонаха Саровського монастиря, засновника і покровителя Дівєєвській жіночої обителі. Це один з найбільш шанованих православних святих. Наше видання розповість тобі про цікаві факти із життя святого Серафима.
Серафим Саровський (в миру Прохор Мошнин) народився 30 липня 1754 року в Курську в родині багатого іменитого купця.
У 7-річному віці хлопчик впав із дзвіниці, але залишився живий. Потім, будучи ще дитиною, Прохор важко захворів, і йому було видіння Божої Матері, яка обіцяла його зцілити. Хлопчик дійсно одужав, коли мати доклала його до ікони Знамення Пресвятої Богородиці. А тому з дитинства Прохор вирішив присвятити своє життя служінню Богові.
В юні роки він здійснив паломництво до Києво-Печерської лаври, потім прийняв постриг у Саровському монастирі Тамбовської губернії. У 1793 році святий Серафим став ієромонахом.
Примітне подальше життя Серафима Саровського. Він оселився відлюдником у лісі недалеко від монастиря і 15 років прожив у келії на самоті, ведучи аскетичний і богоугодний спосіб життя, невпинно молячись і читаючи священні книги. Також він займався присадибним господарством − посадив город і розвів бджіл, з чого і жив.
Відомий факт із життя Серафима Саровського, коли протягом трьох років він харчувався однією лише травою - сниттю. А одного разу, наслідуючи святому Симеону в подвигу стовпництва, преподобний Серафим Саровський 1000 днів провів на камені в молитві Богу. До нього приходили багато тварин, яких Старець підгодовував, навіть ведмідь їв із його рук, але не чіпав святого.
Одного разу з метою грабежу в лісі на Серафима напали розбійники, сильно побили і покалічили його, після чого святий Серафим залишився горбатим. Надалі на іконах його так і зображували − згорбленим старцем. Розбійників зловили і хотіли покарати, але отець Серафим простив їх і відпустив.
Преподобний Серафим також відомий подвигом мовчання та самітництва. Отримав дар прозорливості і зцілення від хвороб. За його допомогою і порадою приходили численні знатні персони, в тому числі цар Олександр I. І до всіх людей він звертався не інакше як "Радість моя" і вітав їх словами "Христос Воскрес!"Люди відзначали, що святий зціляв любов'ю і радістю, що випромінювалися від нього. Численні передбачення Серафима Саровського збувалися.
Святий Серафим преставився Господу під час молитви у своїй келії 14 січня 1833 року. Згодом у 1903 році був прославлений православною церквою в лику преподобних з ініціативи царя Миколи II. Мощі Серафима Саровського покояться в Серафимо-Пантелеімонівському монастирі.
Відомі вислови, передбачення і пророцтва Серафима Саровського
Відведи гріх, і хвороби відійдуть, бо вони нам даються за гріхи.Хто переносить хворобу з терпінням і подякою, тому ставиться вона замість подвигу.Можна причаститися на землі і залишитися без причастя на Небесах.На хліб і воду ще ніхто не скаржився.Паче за піст і молитви − є послух, тобто праця.Немає гірше гріха, і нічого немає жахливіше за дух зневіри.Справжня віра не може бути без справ: хто істинно вірує, той неодмінно має і справи.Смирення може весь світ підкорити.Потрібно відганяти від себе смуток і намагатися мати радісний дух, а не сумний.Від радості людина може що завгодно зробити, від внутрішньої натуги − нічого.Тих, хто живе з тобою мирно нехай будуть тисячі, але таємницю свою відкривай із тисячі одному.Якщо зруйнується сім'я, то зруйнується держава і спотворяться народи.
Comentarios