Щоразу, коли чую слово Кам’яниця, у пам’яті моїй виринають милі обличчя жінок цього села, які залюбки виконують будь-яку роботу – від керівної до дрібної. Їх відчайдушна налаштованість зробити рідне село найгарнішим, розсунула їм вузькі обрії бачення з вікна свого дому, допомогла розгледіти життя у нових тонах і фарбах.
Доказом цього є триденне святкування Дня села. Так, як це зробили кам'яничани (себе вони ласкаво з діда-прадіда називають кам'яничата), можуть зробити лише справжні патріоти своєї малої батьківщини, яким притаманне почуття відповідальності і які дуже вболівають за своє майбутнє. Байдуже слово пройшло повз, пристрасне й щире запало в душу.
Дев'ятий рік підряд скликало мешканців цього мальовничого села свято "Зберем воєдино всю нашу родину". На цей раз воно співпало з Днем Святої Трійці, що й додало ще більшої урочистості. Розпочалося воно із спортивних змагань, але про це пізніше. Спочатку про другий, так би мовити, основний день свята, коли все село, від малого до людей поважного віку, було в будинку культури. Як до рідних, тепло й сердечно, звернулася до присутніх сільський голова Марія Коваль-Мазюта. Саме в цей день, казала, розуміємо, як добре триматися разом, відчувати плече друга, як добре мати порядного сусіда. І як важливо оберігати родинні традиції, звичаї, шанувати і берети сімейні зв'язки. "Родина, родина, від батька до сина, від матері доньці добро передай..." – співається у відомій пісні. Бажала голова всім відчути себе часточкою великої, дружньої родини. Хай воцариться у сім'ях мир і злагода, хай повага і добро панує поміж усіма.
Коли на сцену вийшов вокальний ансамбль "Материнка" і вихованці місцевого дитячого садка, зал "зірвався" аплодисментами. А коли вони злагоджено і піднесено виконали гімн України – це було щось надзвичайне: настільки хвилююче, що описати важко. Малята з такою гордістю співали головну пісню своєї Батьківщини, що в багатьох бриніли сльози на очах. Діти й продовжили концерт. Завідуюча дитячим садком Ганна Бруженяк, вихователька Тетяна Гирич, музкерівник Оксана Бегені зуміли прищепити дітям любов до пісні, до танцю, до рідного слова. Маленькі солістки Каріна Пашкуляк, Єлизавета Галалінг, Олександра Опаріна таки зачарували зал. Приємно здивував і дитячий оркестр.
Ведучі Олексій Кузнєцов і Володимир Нанинець не шкодували теплих слів про рідний дім, дорогу батьківську хату, ласкаву оселю, коло вікна якої цвітуть вогнисті мальви та жоржини.
На святі не забули про нікого. Сільський голова з подякою звернулася до всіх, хто тримає у цей нелегкий час худобу, хто розуміє, як важливо для дітей випити домашнє, тепле молоко. Нині в селі тримають 50 корів. На сцену вийшли Марія Герзанич, Михайло Готра, Марта Опаленик, Віра Коковкіна, Світлана Скрипник, Марія Гирявець, Іван Мерявчик та інші газдині та газди з вулиць Ужанської, Проектної, Добровольців, Першотравневої, Миру тощо. Кожен з них отримав кольорову канточку для молока.
Спеціально до Дня села сільрада виготовила Подячні листи, оформлені видами Кам'яниці, у великих гарних рамках. Їх Марія Коваль-Мазюта вручила усім керівникам: лісгоспу – Івану Костіву, кар'єроуправління – Ярославу Кенійзу, табору "Верховина" – Василю Мандулі та іншим. Не забули і про постійних спонсорів, вірних друзів села: Володимира Гісема, Василя Ковача, Миколу Андруся. Вручила голова Подячний лист і директору місцевої школи Михайлу Мазюті, жартівливо додавши, що хоч на сцені поцілується зі своїм чоловіком, бо вдома рідко бачаться. Подячні листи отримали всі, хто не байдужий до проблем села.
Приємно, що свято не обійшлося без духовних пасторів. Щиро подякувала голова священикам різних конфесій за утвердження в селі християнських цінностей. Тепло привітали мешканців Кам'яниці і голова районної ради Михайло Фединець, і начальник управління агропромислового розвитку РДА Юрій Лесьо, і депутат районної ради Надія Стегнач. Кожен з них з любов'ю говорив про працьовитих мешканців села, про те, що першу скрипку у всіх добрих справах "грає" сільський голова. Марія Юріївна подякувала районній владі, але підкреслила, що подяка ця – аванс за майбутню допомогу при будівництві школи.
Має ким гордитися Кам'яниця. І ніхто не був забутий на святі. Добрим словом не раз згадували і художнього керівника танцювального ансамблю "Потічок" Людмилу Петрецьку, і тренера футбольної команди Валерія Угрина, і оператора комп'ютерного набору сільради, молодого, енергійного Валерія Куйовду, і директора будинку культури Віру Стегуру. Як відомо, цей культзаклад – найкращий в області. До речі, і дитячий садок також виборов перше місце в обласному конкурсі на кращий дошкільний заклад.
Поматеринськи тепло звернулася до присутніх Ганна Яночко. Працюючи довгі роки у медпункті кар'єроуправління, Ганна Йосипівна давно зріднилася з мешканцями Кам'яниці, хоч живе в Оноківцях. Вона низько вклонилася газдам, які і господарство своє вправно ведуть, і худобу тримають, і про чистоту села дбають.
Щодо чистоти, то тут велика заслуга керівника комунальної служби Розалії Бруженяк. Розалія Андріївна прекрасно розуміє, що сама не впоралася б з такою відповідальною роботою, тому щиро подякувала всім за чисті обочини села, за посильну допомогу повсякчас.
9 червня у селі народився ще один мешканець – Ярославчик Валько. Новонародженого на святі щиро привітали, а батькам вручили подарунок для маляти.
Мамина пісня, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіда, незамулена криниця, історична пам'ятка на краю села – все це родовідна візитка Кам'яниці, символи її мешканців, їх історія. Може, інколи і сумна, але загалом велична, всестверджуюча.
У фойє розташувалася виставка весільних суконь місцевих мешканок. Були серед них і дуже давні, і теперішні, модерні. Директор будинку культури Віра Стегура показала свою сукню, в якій виходила заміж.
У залі було багато людей поважного віку. Вони в селі користуються особливою увагою. Батьки змалку вчать своїх дітей шанувати їх, вчитися в них мудрості і працьовитості. На святі на їх адресу було сказано багато теплих слів. У відповідь Марія Валько сердечно подякувала всім і заспівала ста-ровинну пісню "Многая літ", в якій були слова про нашого Спасителя-покровителя, всевиш-нього Бога.
Багатьом на святі були вручені накладні на машину дров від лісгоспу. Це, безперечно, велика поміч стареньким, за що щира подяка Івану Костіву.
Ведучі з повагою називали пари, які прожили разом багато десятків літ. Так 64 роки разом на життєвій стежині Юрій та Варвара Рілець, 61 рік у любові і злагоді живуть разом Іван та Марія Барни, 58 років – Марія та Олексій Штібелі. Такі подружжя, безперечно, приклад для молодих. Їх щиро привітали на святі.
Зразковий танцювальний ансамбль "Потічок" не раз виходив на сцену. Його виступ був прекрасним подарунком для багатьох.
Були і грамоти райдержадміністрації, і районної ради, були подарунки. Нагород не бракувало, пісень і танців також. Приємний сюрпризом був виступ Юрія Леся. Пісня "У чому річ" у йо-го виконанні викликала бурю овацій. Сюрпри-зів у цей день не бракувало. Ще один – приїзд столичного артиста Михайла Твердого: музиканта, соліста, ілюзіоніста. Його ім'я занесено у книгу рекордів України.
Щирий інтерес викликало нагородження вуличних команд, які напередодні змагалися між собою. Дипломом за перше місце з міні-футболу в спартакіаді вулиць нагородили команду вулиці Ужанської, від переїзду до щебзаводу (капітан Юрій Сегедій). Перше місце у перетягуванні каната виборола команда вулиці Першотравнева (капітан Владислав Бруженяк). Диплом за перше місце з бігу на 100 метрів отримали спортсмени вулиць Кірова та Фрунзе (капітан команди Павло Чмерека). Грамоту за перше місце з підняття гирі вручили команді вулиць Кільцевої та Миру (капітан Віталій Ганич). За підсумками балів перше місце зайняла команда Юрія Сегедія. Найкращим гравцем міні-футболу визнано Павла Чмереку, кращим воротарем – Владислава Бруженяка. Переможці отримали заслужені нагороди і призи.
Свято принесло багато радості і дорослим, і дітям, до яких приїхали артисти лялькового театру. А на майданчику біля сільради самодіяльні артисти села з допомогою танцюрис- тів з ансамблю "Потічок", ансамблів "Материнка", "Оріховчанка" та ансамблю з Гути, тамади, роль якого виконав лісник Василь Вукста, показали театралізоване весілля. Роль молодих зіграли Неля Стегура та Ігор Кузьма. Були і дружки, і дружби, був і шатор. Старожили могли пригадати своє весілля з усіма стародавніми традиціями. Хіба що раніше так гарно не танцювали сокачки, як нині. Весілля "гуділо" на все село. Гостей і на сцені, і перед сценою навіть важко було полічити. А потім молодь веселили рок-ансамбль "5-та група крові" і дискотека від Калинича.
Додому ми поверталися з подружжям Оксаною і Леонтієм Ленартами. Обоє – професіонали і в музиці, і в співі. Свято їм сподобалося. "Молодці кам'яничани, – говорив пан Леонтій,– у цьому селі ніколи не пропаде материнська пісня. Тішить те, що небайдужою до скарбів народних є й молодь. А перед сільським головою треба зняти капелюха. Чого тільки не вміє Марія Юріївна! За душу бере її барвисте сильне сопрано". А я слухала і думала про нову школу, про яку так мріє сільський голова. Вірю, що один з майбутніх Днів села на Русаля співпаде із новосіллям навчального закладу. Ото буде свято!
Comments