Чи часто ми задумовуємося над тим, чому наше довкілля із чудової природи перетворюється за засмічену пустелю? Чому ті, хто йменує себе людьми, вважаючи себе царями природи, так люто й бездумно знищують навколишнє довкілля? ЩО залишимо після себе для наших нащадків?
Один з термінів, який любили вживати філологи є -- екологія душі людини. Що це таке? Чому він став лише сталим фразеологізмом?
У Євангелії Господь говорить: від повноти серця говорять уста. Тобто, те, що в людини на серці, те й на губах. Так само те, що в когось на душі, воно передається через дії. Як тут не згадати євангельські слова: добре дерево не може дати злого плода, а зле дерево не може дати доброго плода. Які чудові слова. Тобто, не слова, а в першу чергу справи: добрі чи погані, вони визначають внутрішній стан тієї чи іншої особи.
Як можна чекати від людити духовної та моральної чистоти, в якої засмічена душа. Засмічена злістю, ненавистю, гординею, злопамятсвом, скупістю, немилосердям. Такі істоти живуть за принципом: після мене, хоч потоп. Чи варто дивуватися, що саме такі особи знищують не тільки природу, вони готові знищити будь-кого, в кому бачать ворога. Такі болісно реагують, коли їм зробиш зауваження про кинутий папіпець чи недопалок на землю. Все що вони можуть відповісти: це не твоя справа. У гіршому випадку навіть обіллють брудом і накинуться на тебе з кулаками. Такі постаті в душі руйнівники і вони не здатні створити щось позитивне, добре.
Інша категорія людей це ті, що звикли творити, покращувати цей світ, нести в нього добро. Свого часу автор цих рядків навідувався в один монастир на Буковині. Пригалася перша поїздка, коли крім храму та корпусу для ченців тут було голе поле, заросле бур'яном. Вже за десяток років кілька десятків монахів зуміли зробити з нього просто райський куточок. Все у квітах, деревах.
Приємно було бачити й батьків, котрі виховували свого малюка, змушуючи нести обгортку від цукерки до першого смітника, забороняючи йому кидати на землю. І віриться, що коли ця дитинка виросте, вона дбатиме про те, щоби довкілля було чистим. І в душі в неї також залишиться тільки позитив.
Як кажуть, хто чим в душі багатий, той тим і ділиться.
Іван ЛАДЖУН
Comments